Українська
Наші партнери

Дослідження впливу проекту “освіта для сталого розвитку в дії” на цільові групи

Мета і завдання дослідження

          В рамках проекту «Освіта для сталого розвитку в дії - 2» експертами Національної академії наук України і працівниками системи післядипломної освіти проводиться поглиблене дослідження з метою виявлення  ефективності запроваджуваної моделі навчання. 

       Завданнями дослідження є:

1. Оцінити вплив проекту «Освіта  для сталого розвитку в дії» на основні цільові групи, зокрема:

-      визначити, чи є зміни у повсякденній поведінці, звичках і поінформованості основних цільових груп проекту (учнів, батьків, вчителів), представники яких вивчають предмет «Уроки для сталого розвитку» чи беруть участь у відповідній позаурочній діяльності, з’ясувати, наскільки вони стабільні;

-      з’ясувати, чи змінюється ставлення учасників проекту до питань ресурсозбереження і сталого стилю життя;

-      визначити, чи є ефективним викладання навчального предмету «Уроки для сталого розвитку», засноване на педагогіці емпауермент;

-      з’ясувати, як викладання «Уроків для сталого розвитку» впливає на професійну компетентність вчителя.

  1. Ідентифікувати сильні і слабкі сторони дизайну і менеджменту проекту для підвищення його впливу на зазначені цільові групи.
  2. Напрацювати інструменти оцінки і поточного моніторингу впливу проекту.

 

Склад представників цільових груп, які брали участь у дослідженні

Дослідження передбачало проведення анкетування представників основних цільових груп в 3-х областях України, в яких «Уроки для сталого розвитку» викладаються не менше 3-х років в одних і тих самих навчальних закладах. За цим критерієм для дослідження були обрані Житомирська, Київська і Миколаївська область. До дослідження залучались учні 8-х і 10-х класів, вчителі і батьки учнів міських шкіл, оскільки пропоновані в анкетах запитання враховували специфіку саме міського способу життя. Всього планована кількість респондентів складала 840 осіб.   

Дослідження проводилось протягом травня-червня 2013 року. До нього були залучені 2 дослідники - працівники обласних інститутів післядипломної освіти названих областей і 3 вчених НАПН України.

      Відбір респондентів передбачав можливість проведення порівняльного аналізу в кількох напрямах:

-      порівняння результатів опитування учнів  (і їх батьків), які вивчали курс «Уроки для сталого розвитку» для 8-го класу у поточному навчальному році, і тих, які його не вивчали;

-      порівняння результатів опитування учнів, які вивчали курс «Уроки для сталого розвитку» у поточному році, і учнів 10-11 класів, які вивчали його 2-3 роки тому;

-      порівняння результатів опитування учнів 10-11 класів, які вивчали курс «Уроки для сталого розвитку» 2-3 роки тому, і учнів 10-11 класів, які його не вивчали;

-      порівняння результатів опитування учнів, які вивчали курс «Уроки для сталого розвитку», і тих, які брали участь у системній позаурочній роботі школи зі сталого розвитку;

-      порівняння результатів опитування вчителів, які викладають «Уроки для сталого розвитку» і тих, які не викладають.

Планована кількість і категорії респондентів представлені у таблиці 1.

Таблиця 1

Планована кількість і категорії респондентів

 

1-а група

Скільки

осіб  в

кожній області

2-а група

Скільки

осіб в кожній  області

Учні 8-го класу, які вивчали курс

у поточному навчальному році

50

Учні 8-го класу, які не вивчали курс

 

50

Учні 10-11 класів, які  вивчали курс 2-3 роки тому

50

Учні 10-11 класів, які  не вивчали курс

50

Учителі ОСР

10

учителі природознавста

10

Батьки учнів, які вивчали у цьому році «Уроки для сталого розвитку»

30

Батьки учнів, які не вивчали у цьому році «Уроки для сталого розвитку»

30

Усього

140

 

140

280 осіб в одній області

840 осіб в трьох областях

 

У Житомирській і Миколаївській областях до дослідження були залучені переважно учні міських шкіл, де проект реалізувався протягом 2-3 років, причому переважно шляхом викладання одного курсу у 8-х класах.

Особливістю шкіл, відібраних для проведення дослідження у Київській області було те, що в цих навчальних закладах робота з освіти для сталого розвитку ведеться протягом 5-7 років. Причому такою освітою охоплені не лише діти, які вивчають предмет «»Уроки для сталого розвитку» як курс за вибором, а й учні, які брали участь у позакласній роботі (міні-проектах, масових акціях у громаді, форумах, масових заходах, конференціях, виховних заняттях тощо) з тематикою сталого розвитку. Метою залучення цієї групи учнів було з’ясування того, наскільки система роботи школи може впливати на зміни у поведінці і ставленнях учнів незалежно від вивчення спеціального предмета.

   

Методологія дослідження

Основним інструментом дослідження були анкети для кожної цільової групі: учнів, батьків і вчителів. Формулювання запитань в анкетах для учнів (додаток 1) і батьків (додаток 2) стосувалось одних і тих самих проблем, але було різним. Вчителям пропонувався спеціальний опитувальник, за допомогою якого з’ясовувались зміни у професійній діяльності під впливом викладання ОСР (додаток 3).

Учням, учителям і батькам було запропоновано анкету, що складається з 5 умовних блоків:

  1. Раціональне використання води
  2. Заощадження енергії
  3. Зменшення відходів
  4. Збереження  здоров’я
  5. Турбота про довкілля

Кожен блок анкети містив 3-4 закриті запитання з вибором однієї відповіді (12 запитань) і одне відкрите запитання. Послідовність запитань у кожному блоці передбачала:

1-ше запитання: з’ясування ставлення людини до зазначеної проблеми (чи є це питання особистою проблемою для людини);

2-ге і 3-тє запитання: опис моделей поведінки, які людина обирає в тій чи іншій ситуації.

Наприклад, у блоці «Збереження води» респондентам пропонувалось відповісти на такі питання:

1)      Чи намагаєтесь Ви економно витрачати воду у повсякденному житті?

2)      Коли на вулиці біля вашого будинку з труби тече вода, ви…

3)      Якщо у вас виникла потреба купити нову пральну машину, ви…

         Таким чином, передбачалось, що відповіді на запитання 2 і 3 дозволять перевірити, наскільки висловлене у відповіді на перше запитання ставлення до проблеми, виявляється у поведінці людини. 

На кожне із закритих запитань респондентам пропонувалось по 4-5 варіантів відповіді, за допомогою яких з’ясовувалось ставлення людини до висунутої теми. Наприклад:

Чи намагаєтесь Ви економно витрачати воду у повсякденному житті?

  1. Так, оскільки я думаю, що нестача питної води є проблемою для багатьох людей.
  2. Так, адже це дозволяє нашій сім’ї заощаджувати гроші.
  3. Іноді, якщо це не вимагає додаткових зусиль.
  4. Це не є важливим для мене.

Або

  1. Коли на вулиці біля вашого будинку з труби тече вода, ви:
  2. Будете активно шукати спосіб зупинити протікання.
  3. Знайдете людину, яка відповідає за вирішення таких питань у вашому будинку.
  4. Перекриєте її, адже Ви знаєте де у Вас в будинку перекривається доступ води.
  5. Не будете втручатись, адже це проблема, яку мають вирішувати комунальні служби.

     Послідовність пропонованих відповідей в усіх запитаннях була такою:

1)    найбільша активна позиція, готовність діяти у напрямі розв’язання проблеми;

2)    готовність діяти, але за певних умов (наприклад, лише, якщо це принесе економічну вигоду);

3)    і 4)слабка, ситуативна готовність до дій з розв’язання проблеми;

5)відсутність мотивації і бажання щось робити, пасівна позиція невтручання.

Відповідно у процесі обрахунків кожній відповіді надавалась певна кількість балів. Максимальною кількістю балів оцінювалась перша відповідь (4 або 5). Друга відповідь оцінювалась у 3-4 бали, третя і четверта (якщо пропонувалось п’ять варіантів відповіді) в 1-2 бали. Останній варіант відповіді оцінювався в 0 балів.

Додаткову інформацію про те, як ставлення впливає на поведінку людини,  давало відкрите запитання, яке завершувало блок. У відкритому запитанні респондентам пропонувалось назвати кілька способів поводження щодо названої проблеми. Вичерпну відповідь людина могла дати лише за наявності досвіду відповідного поводження. Наприклад:

 Щоб економно витрачати воду у повсякденному житті можливо:

1)      _____________________________________________________________

2)      _____________________________________________________________

3)      _____________________________________________________________

4)      _____________________________________________________________

5)      _____________________________________________________________

Кожен з поданих респондентами варіантів відповіді оцінювався в один бал, тобто максимальна кількість балів за кожне відкрите запитання дорівнювала 5. Такі умовні цифрові показники дозволили нам виявити загальний ефект викладання курсу, його вплив на поінформованість і ставлення учнів, а також на формування у них бажаних моделей поведінки.

Кількісні результати опитування були піддані обробці за методами математичної статистики. Загальні результати аналізу і узагальнення кількісних показників вміщені у додатку 4.

 

Визначення загального впливу проекту на зміни у поведінці і поінформованості учнів-учасників проекту у Житомирській і Миколаївській областях

 

Обробивши результати анкетування учнів 8 класів (200 респондентів: Житомирська і Миколаївська області) ми підрахували: яку максимальну кількість балів могли набрати опитувані і яку кількість балів вони набрали.

Після цього було здійснено статистичний аналіз узагальнених результатів у групах респондентів за допомогою t-критерія Стьюдента (Госсета).

В результаті статистичної обробки відповідей респондентів Житомирської та Міколаївської областей ми отримали такі результати (таблиця 2).

Таблиця 2

Кількісні результати опитування учнів 8-х класів шкіл Житомирської та Миколаївської областей

(200 респондентів: 100 – ті, хто вивчали «Уроки для сталого розвитку»; 100 – ті, хто не вивчали курс)

Блок запитань

Максимальна кількість балів

на 100 осіб за блоками анкети

Набрана кількість балів тими, хто вивчав

Набрана кількість балів тими, хто не вивчав

Результат у відносних частках тих, хто вивчав

Результат у відносних частках тих, хто не вивчав

Різниця у відн. частках

1

2

3

4

5

6

7

Вода

3000

1860

960

0,62

0,32

0,30

Електрика

2700

1340

820

0,49

0,3

0,19

Сміття

2800

1840

1130

0,66

0,4

0,26

Здоров'я

3000

2100

1210

0,7

0,4

0,30

Турбота про довкілля

3000

2000

1320

0,67

0,44

0,23

Всього

14500

9140

5440

 

 

Таблиця 3

Підсумкове співвідношення результатів по 3-м областям

300 респондентів ( учні 8-х класів Житомирської, Миколаївської  та  Київської областей

150 – ті, хто вивчали курс, 150 – ті, хто не вивчали

 

 

 

 

За всіма показниками

Максимальна кількість балів

на 150 осіб за блоками анкети

Набрана кількість балів тими, хто вивчав

Набрана кількість балів тими, хто не вивчав

Результат у відносних частотах тих, хто вивчав

Результат у відносних частотах тих, хто не вивчав

Різниця у відн. частотах

21750

14580

10558

0,67

0,48

0,19

 

         Проведений математичний аналіз поданих вище результатів дозволяє стверджувати, що виявлені розходження у відповідях учнів на запитання спричинені викладанням курсу «Уроки для сталого розвитку». Найменші розходження між відповідями учнів ми спостерігаємо у блоці «Заощадження енергії». Але і тут статистична значущість розходжень у результатах анкетування дозволяє стверджувати, що учні 8-х класів, які вивчали курс, демонструють більш сталу свідомість і поведінку.

Звернемось до порівняння загальних результатів учнів старших класів шкіл цих двох областей (таблиця 4).

Таблиця 4

Кількісні результати опитування учнів старших класів шкіл Житомирської та Миколаївської областей

(200 респондентів: 100 – ті, хто вивчали «Уроки для сталого розвитку» у 8-му класі; 100 – ті, хто ніколи не вивчали курс)

 

Блоки запитань

Максимальна кількість балів

на 100 осіб за блоками анкети

Набрана кількість балів тими, хто вивчав

Набрана кількість балів тими, хто не вивчав

Результат у відносних частотах тих, хто вивчав

Результат у відносних частотах тих, хто не вивчав

Різниця у відн. частотах

1

2

3

4

5

6

7

Вода

3000

1520

1140

0,51

0,38

0,13

Електрика

2700

1360

900

0,50

0,33

0,17

Сміття

2800

1300

1160

0,46

0,41

0,05

Здоров'я

3000

1920

1560

0,64

0,52

0,12

Турбота про довкілля

3000

1760

1560

0,59

0,52

0,07

Всього

 

14500

7860

6320

 

 

Подані вище дані та додаткові розрахунки демонструють неістотність різниці між показниками, які виявили учні обох груп. Іншими словами, можна стверджувати, що відмінності у мотивації та поведінці старшокласників, орієнтовані на сталий стиль життя, спричинені викладанням курсу «Уроки для сталого розвитку», у цілому несуттєві. Очевидно, що для формування стабільної життєвої позиції і відповідних звичок, цей предмет має викладатись у більшому обсязі протягом кількох років навчання у школі.

 

Визначення загального впливу проекту на зміни у поведінці і поінформованості батьків учнів-учасників проекту

В нашому опитуванні брали участь батьки (220 осіб) восьмикласників із трьох областей: Житомирської (100 респондентів), Київської (60 респондентів), Миколаївської (60 респондентів).

Усі вони були рівномірно (50/50; 30/30) поділені на дві групи: батьки учнів, котрі вивчають курс «Уроки для сталого розвитку» і батьки учнів, котрі не вивчають цей курс.

Подивимось, чи впливає викладання курсу «Уроки для сталого розвитку» у 8-му класі на позицію батьків. Для цього проведемо порівняльний аналіз даних відповідей двох груп батьків, аналогічний тому, що здійснений вище (див. таблицю 5).

 

Таблиця 5

Кількісні результати опитування батьків учнів 8-х класів шкіл трьох областей

(220 респондентів: 110 – батьки учнів, хто вивчали «Уроки для сталого розвитку» у 8-му класі; 110 – батьки учнів, які, хто не вивчали курс)

 

Блоки запитань

Максимальна кількість балів

на 110 осіб за блоками анкети

Набрана кількість балів батьками, діти яких вивчали курс

Набрана кількість балів батьками, діти яких не вивчали курс

Результат у відносних частотах тих, чиї діти вивчали

Результат у відносних частотах тих, чиї діти не вивчали

Різниця у відн. частотах

Вода

3300

2112

1232

0,64

0,37

0,27

Електрика

2310

1760

638

0,76

0,28

0,48

Сміття

3080

2816

1408

0,91

0,46

0,45

Здоров'я

2640

2134

1474

0,81

0,56

0,25

Турбота про довкілля

2750

2288

1584

0,83

0,58

0,25

Всього

 

14080

11110

6336

 

 

ЦНаведені дані та додаткові обрахунки дають змогу зробити висновок про істотність різниці між відповідями двох груп батьків учнів. Іншими словами, можна стверджувати, що вивчення дітьми курсу «Уроки для сталого розвитку» у 8-му класі  викликає позитивні зміни у ставленні та поведінці батьків щодо проблем сталого розвитку.

 

Визначення загального впливу проекту на зміни у поведінці і поінформованості учнів-учасників проекту у Київській області

Опитування восьмикласників шкіл Київської області мало певні особливості. Для експерименту нами було взяти лише ті школи, де робота з навчання сталого розвитку ведеться системно протягом всього навчання.

Так, у Білоцерківській ЗОШ І-ІІІ ст. № 18 та Ірпінській ЗОШ І-ІІІ ст. № 2 курси сталого розвитку впроваджуються системно – викладаються у 3–4 класах початкової школи, 5–7 класах (години класного керівника), а також у 8–9 класах (50 % від усіх опитаних учнів, 90 % опитаних учителів та 71 % батьків). В школах ведеться системна позакласна робота з питань формування в учнів сталого стилю життя.

 Зазначене, певною мірою обумовило результати опитування учнів 8-х класів, які із зацікавленістю, відповідали на запитання анкети, незалежно від того, вивчають чи не вивчають окремий курс сталого розвитку. Така  зацікавленість, на нашу думку, може пояснюватися системою роботи навчальних закладів, позицією адміністрації та учителів, які пройшли тренінгові навчання і впроваджують ідеї сталого розвитку у викладання різних предметів (хімія, географія, біологія, здоров’я, основи безпеки життєдіяльності) та позаурочній роботі.

У відповідях учнів 8-х класів, які вивчали курс сталого розвитку, у переважній більшості проявляються поінформованість та готовність до активних дій у напрямі сталого розвитку.

Статистично результати опитування восьмикласників наведені у таблиці 5 та графічно відображені на діаграмах рис. 7.

Таблиця 6

Кількісні результати опитування учнів 8-х класів шкіл Житомирської та Миколаївської областей

(100 респондентів: 50 – ті, хто вивчали «Уроки для сталого розвитку»; 50 – ті, хто не вивчали курс)

 

Блоки запитань

Максимальна кількість балів

на 50 осіб за блоками анкети

Набрана кількість балів тими, хто вивчає

Набрана кількість балів тими, хто не вивчає

Результат у відносних частотах тих, хто вивчає

Результат у відносних частотах тих, хто не вивчає

Різниця у відн. частотах

Вода

1500

1210

1200

0,81

0,80

0,01

Електрика

1350

1090

1053

0,81

0,78

0,03

Сміття

1400

1110

1050

0,79

0,75

0,04

Здоров'я

1500

1020

900

0,68

0,60

0,08

Турбота про довкілля

1500

1010

915

0,67

0,61

0,06

Всього

 

7250

5440

5118

 

 

 

 

Рис.9. Співвідношення результатів опитування учнів 8-х класів шкіл Київської області по окремих блоках запитань

Із таблиці 6 та рис. 9 видно, що результати анкетування серед восьмикласників, хто вивчав курс, і тих, хто його не вивчав, у цій області, на відміну від інших, суттєво не відрізняються.

Такий результат дає змогу зробити висновок, що зміни, спричинені на свідомість опитаних восьмикласників курсом «Уроки для сталого розвитку» є несуттєвими. А значний позитивний вплив на свідомість учнів у частині формування сталого стилю життя здійснює вся система навчально-виховної роботи у зазначених школах Київської області.

 

Таблиця 7

Загальні зміни у поведінці учнів всіх 3-х областей

300 респондентів ( учні 8-х класів Житомирської, Миколаївської  та  Київської областей)

150 – ті, хто вивчали курс, 150 – ті, хто не вивчали

 

Блоки запитань

Максимальна кількість балів

на 50 осіб за блоками анкети

Набрана кількість балів тими, хто вивчав

Набрана кількість балів тими, хто не вивчав

Результат у відносних частотах тих, хто вивчав

Результат у відносних частотах тих, хто не вивчав

Різниця у відн. частотах

1

2

3

4

5

6

7

Вода

4500

3070

2160

0,68

0,48

0,20

Електрика

4050

2430

1873

0,60

0,46

0,14

Сміття

4200

2950

2183

0,70

0,52

0,18

Здоров'я

4500

3120

2110

0,69

0,47

0,22

Турбота про довкілля

4500

3010

2235

0,67

0,50

0,17

Всього

21750

14580

10558

 

 

 

Рис.9. Співвідношення результатів опитування учнів 8-х класів шкіл 3-х областей по окремих блоках запитань

 

Визначення загального впливу проекту на зміни на професійну компетентність вчителя.

Нарешті проаналізуємо, як впливає викладання курсу «Уроки для сталого розвитку» у 8-му класі  на професіональну діяльність вчителів. Для проведення обрахунків результатів опитування цієї групи респондентів питання анкети (додаток 3), які дозволяють виявити зміни у 3-х аспектах професійної компетентності вчителя, було згруповано відповідним чином (таблиця 6).

Таблиця 8

 

№ питання анкети

Компонент професійної компетентності

6, 7

Когнітивний

2, 3, 8

Діяльнісний

1, 4, 5

Ціннісний

 

У процесі дослідження нами порівнювались результати опитування вчителів з різним стажем викладання курсу. Першу групу склали вчителі зі стажем викладання 3–6 років, другу - зі стажем викладання 1–2 роки. Результати аналізу анкет вчителів подані у таблиці 6.

Таблиця 9

Кількісні результати опитування вчителів шкіл

(50 респондентів: 25 – учителі із стажем викладання курсу «Уроки для сталого розвитку»  3–6 років; 25 – учителі із стажем викладання курсу 1–2 роки)

 

Компонент професійної компетентності

Максимальна кількість балів

на 25 осіб за блоками анкети

Кількість  балів у учителів

1 групи

Кількість  балів у учителів

2 групи

Результат у відносних частотах учителів

1 групи

Результат у відносних частотах учителів

2 групи

Когнітивний

250

170

100

0,68

0,40

Діяльнісний

325

255

165

0,78

0,51

Ціннісний

350

240

154

0,69

0,44

Всього

 

925

665

419

0,72

0,45

             

 

Ці результати у відносних частотах відображено у рисунках  11-12.

 

Рис.11. Співвідношення результатів опитування вчителів по окремих аспектах професійної компетентності

 

 

Рис.12. Підсумкове співвідношення рівня професійної компетентності  вчителів

Таким чином, можна стверджувати, що викладання курсу протягом 3-6 років дозволяє істотно підвищити рівень професійної компетентності вчителя в цілому.

 

Визначення конкретних змін  у поведінці та ставленнях респондентів під впливом освіти для сталого розвитку, реалізованої в ході проекту

Наступним етапом нашого дослідження стало обробка результатів анкетування  відповідно до кожного блоку запитань з визначенням ставлень і змін у поведінці респондентів. Додатковим завданням було виявлення гендерних відмінностей у відповідях на запитання анкет.

Перший блок запитань,  пов’язаних із раціональним використанням  води містив, як й інші блоки, 4 запитання: 1-е питання – загальне, на виявлення ставлення респондентів до проблеми ( наприклад, «Чи намагаєтесь Ви економно витрачати воду у повсякденному житті?»). Вибір респондентом 1-го варіанту відповіді свідчив, що він ставиться до висунутої проблеми як до особистої, усвідомлює необхідність діяти в цьому напрямі заради сталого майбутнього. Цей варіант відповіді розглядався нами як найбільш високий рівень мотивації до дій респондентів у напрямі сталого розвитку і оцінювався 5-ма балами.  Відповіді 1-4 на це питання свідчили, що респондент приймає проблему на особистому рівні, але його готовність діяти є ситуативною і низькою.

2-3-є питання, були пов’язані з обранням респондентом моделі поведінки (вибору способу реагування на ситуацію) і аналізувались нами з точки зору того, наскільки активно респонденти готові реагувати на ситуацію (рівень активності визначався за шкалою відповідей (від 1до 4). Останнім  аналізувалось відкрите питання, відповідь на яке передбачало наявність певного досвіду відповідних дій. Нас цікавило, скільки саме способів сталих дій пропонували респонденти.

Загальні кількісні результати аналізу відповідей респондентів за окремими блоками запитань подані на прикладі Житомирської області у додатку 5.

Порівнюючи відповіді учнів (таблиця 1 додаток 5), які вивчали «Уроки для сталого розвитку»  у 8-му класі у поточному році ( далі – група 1) з блоку «Раціональне використання води» з відповідями учнів, які не вивчали УСР (далі група 2), бачимо, що в учнів гр. 1 переважає мотивація, орієнтована на ресурсозбереження задля майбутнього, а у гр. 2  переважає мотивація «заощадження коштів». Серед старшокласників, які вивчали курс УСР 3 роки назад ( далі група 3), та не вивчали УСР (далі група 4), основною мотивацією для раціонального використання води переважно є заощадження грошей. Приймають проблему як особисту 48% учнів групи 1 і лише 24% у групі 2. Серед старшокласників ці цифри складають відповідно 26% (група 3) і 10% (група 4).

Готові активно діяти для раціонального використання води у групі 1 – 35%,  у групі 2  – 14%, гр. 3 – 22%, гр. 4 – 8%. Учні групи 1 більше поінформовані про конкретні способи раціонального споживання води. Серед них 88% називають  2 або більше способи дій у цьому напрямку. Тоді як серед учнів групи 2  лише 22% знають 1 або 2 такі дії.

Водночас 14% старшокласників з групи 3 називають 1 чи 2 способи дій щодо раціонального споживання води, а в гр. 4 – 8% назвали по 1 способу.

В тих класах, де вивчався курс – дівчата більш активні, ніж хлопці у порівнянні з класами, де курс не вивчався. Тенденція зберігається і для старшокласників, хоча виражена слабкіше.

Таким чином аналіз свідчить про те, що вивчення курсу «Уроки для сталого розвитку» позитивно впливає на формування моделі поведінки, спрямованої на раціональне споживання води. Готовність до активних дій сильніша під час вивчення курсу. В разі припинення в школі такої роботи чи обмеження вивчення УСР лише одним 8 класом, готовність діяти поступово зменшується.

Проводячи аналіз відповідей учнів з теми збереження електроенергії (таблиця 2 у додатку 5), ми з’ясували, що для учнів групи 1 переважаючою мотивацією для раціонального споживання енергії залишається розуміння необхідності збереження ресурсів для майбутніх поколінь. В учнів групи 2 провідним мотивом є нагадування батьків, або ситуативне згадування про необхідність зберігати енергію. Для старшокласників і групи 3, і групи 4 основною мотивацією для раціонального використання енергії переважно є заощадження грошей. Вважають збереження енергії своєю особистою проблемою 54% респондентів групи 1 і всього 26 % учнів групи 2. Відповідно цей показник у групах 3 і 4 складає 22 і 12%.

Готові активно діяти у напрямку енергозберігання  серед учнів групи 1 – 44%, а групи 2 – 10%. Серед учнів групи 3 та групи 4 відповідно 22% і 10%.

Називають конкретні способи дій щодо раціонального використання енергії серед учнів групи 1 – 80% називають від 2 до 4 способів. У групі 2 – 22% респондентів називають 1-2 способи. Серед старшокласників групи 3 - 36% опитаних назвали 1-2 способи.  У групі 4 – 8% назвало лише 1 спосіб дій.

Певні відмінності серед дівчат і хлопців помітні лише у відповідях учнів групи 1 ( дівчата більш активні)

Таким чином аналіз свідчить про те, що вивчення курсу «Уроки для сталого розвитку» позитивно впливає на формування моделі поведінки, спрямованої на раціональне використання енергії. Готовність до активних дій сильніша під час вивчення курсу і поступово знижується з часом. Зберігається певний рівень готовності до дій у незначної кількості учнів старших класів.

Аналіз відповідей учнів відносно питання скорочення кількості сміття свідчить, що мотивацією учнів групи 1  переважно є занепокоєння тим, що сміття «шкодить довкіллю і майбутнім поколінням людей». Сміття є особистою проблемою для 90 % учнів цієї групи. В учнів групи 2 мотивуючим фактором є невдоволення засміченістю свого найближчого довкілля. У мотивації  старшокласників групи 3  переважає ситуативна мотивація (інколи, коли звертаю на це увагу). Для більшості учнів групи 4 – скорочення побутових відходів не є особистою проблемою.

Готові діяти у напрямі скорочення кількості сміття серед респондентів групи 1 – 58% респондентів, серед учнів групи 2 – 8%. У старшокласників: у групі 3 – показник складає 24%, гр. 4 – 10%. Називають від 2 до 4 способів скорочення кількості сміття у гр. 1 - 84% опитаних, у групі 2  1-2 варіанти називають лише 14% учнів. Серед старшокласників 24% учнів групи 3 називають 1-2 способи дій, а в групі 4 – лише 10% учнів назвали 1 спосіб.

Суттєвих відмінностей між хлопцями та дівчатами у поводженні щодо сміття не виявлено.

Відповіді учнів з цієї теми свідчать, що прагнення діяти в напрямку скорочення кількості сміття практично не формується у дітей, якщо на це не звертається спеціальна увага під час навчання. У значної кількості респондентів  помітне намагання уникнути відповідей щодо цього блоку запитань. Поясненням може бути те, що сміття найменше напряму стосується грошових витрат сім’ї  і обговорення теми сміття викликає здебільшого «неприємні» відчуття.

Проводячи аналіз відповідей учнів з теми збереження власного здоров’я (див. таблицю 5 у додатку 5), ми з’ясували, що для учнів групи 1 переважно мотивацією для дій у цьому напрямі є розуміння важливості збереження здоров’я  для себе, своєї родини та країни. Для більшості учнів групи 2 провідним мотивом є вплив друзів. Для старшокласників групи 3 основною мотивацією є задоволення від фізичної активності, тоді як у респондентів групи 4 – вплив друзів. Сприймають збереження здоров’я як важливу для себе проблему 76% учнів групи 1 і 26%учнів групи 2. Та ж тенденція зберігається і у старшокласників, де вважають важливим для себе зберігати здоров’я  56% учнів групи 3 і всього 22% групи 4.

Готові активно діяти у напрямі збереження здоров я   серед учнів групи 1 – 52%, а групи  2 – лише 10%. Серед учнів груп 3 та 4 відповідно 24% і 12%.

Називають конкретні способи дій щодо збереження здоров’я серед учнів групи 1 – 88% називають від 2 до 4 способів. У  групі 2 – 34% респондентів називають 1-2 способи. Серед старшокласників групи 3: 52% опитаних назвали 1-4 способи; гр. 4 – 30% назвали 1-3 способів дій.

Певні відмінності серед дівчат і хлопців помітні лише у відповідях учнів групи 1 ( дівчата більш активні)

Таким чином, проведений аналіз свідчить про те, що вивчення курсу «Уроки для сталого розвитку» позитивно впливає на формування моделі поведінки учнів, спрямованої на збереження здоров’я. Готовність до активних дій сильніша під час вивчення курсу. Однак на відміну від попередніх блоків запитань очевидно, що проблема збереження здоров’я у цілому викликає в учнів більшу зацікавленість і мотивацію до дій. Вищим є і рівень поінформованості учнів по цій проблемі. Це очевидно викликано тим, що у змісті інших шкільних предметів цій темі приділяється більша увага.

Проводячи аналіз відповідей учнів з теми “турбота про довкілля” (дивись таблицю у 5 додатку 5), ми з’ясували, що для учнів групи 1 переважно мотивацією для дій у цьому напрямі є усвідомлення необхідності турбуватися про довкілля. Для більшості учнів групи 2 провідним мотивом є вплив иншіх осіб. Для старшокласників груп 3 і 4 це теж є переважаючою мотивацією. Сприймають збереження довкілля  як важливу для себе проблему 78% учнів групи 1 і 20%учнів групи 2. Та ж тенденція зберігається і у старшокласників, де вважають важливим для себе зберігати довкілля 40% учнів групи 3 і всього 14% групи 4.

Готові активно діяти у напрямі збереження довкілля  серед учнів групи 1 – 56%, а групи  2 – лише 16%. Серед учнів груп 3 та 4 відповідно 28% і 6%.

Називають конкретні способи дій у цьому напрями серед учнів групи 1 – 94% називають від 2 до 4 способів. У  групі 2 – 22% респондентів називають 1-2 способи. Серед старшокласників групи 3: 36% опитаних назвали 1-2 способи; гр. 4 – 6% назвали 1 спосіб діяти.

Певні відмінності серед дівчат і хлопців помітні лише у відповідях учнів групи 1 ( дівчата більш активні)

Таким чином, проведений аналіз свідчить про те, що вивчення курсу «Уроки для сталого розвитку» позитивно впливає на формування моделі поведінки учнів, спрямованої на турботу про довкілля. Готовність до активних дій сильніша під час вивчення курсу. Однак на відміну від попередніх блоків запитань очевидно, що проблема збереження довкілля у цілому  майже не спріймається учнямі як особіста проблема без спецціальної роботи.

 Мотивація батьків до дій у напрямку сталого розвитку найчастіше не залежить від вивчення курсу дітьми, вона визначається їхнім життєвим досвідом та плануванням сімейного бюджету. Але поінформованість про способи дій щодо раціонального використання ресурсів, здоров’язберігаючих дій, скорочення кількості сміття, значно вища у батьків, чиї діти вивчають курс. Ця поінформованість зберігається і у батьків  учнів гр. 3, навіть тоді, як в учнів вона зменшується. Це може свідчити про змотивованість дорослих до отримання інформації щодо сталого стилю життя.

 

Загальні коментарі

Проведені дослідження  дозволяють зробити деякі висновки та узагальнення.

  1. Викладання предмета “Уроки для сталого розвитку” обумовлює помітне зростання поінформованості учнів 8-го класу, які вівчають курс протягом одного навчального року, щодо пітань сталого розвитку і можливих дій у господарюванні родини і повсякденому житті. Ці діти починають приділяті набагато більше уваги питанням раціонального використання ресурсів та збереженню довкілля. Значна частина їх мотивовані на активні дії  і набувають певних сталих звичок.  Такі результаті можна вважати досить переконливими, враховуючи, що предмет викладається лише одну годину на тиждень. Досить сильний вплив його на дітей можна пояснити лише вдалим педагогічним рішенням, яким є педагогіка емпаурерменту. Вплів на особистість учня в цій педагогічній моделі пов”язаний із системним виконанням учнями дій, відсліковуванням змін у поведінці (аудити), обов”язковим зворотнім зв”язком, який забезпечується кожному учневі за рахунок участі в екокоманді тощо. Ці та інші елементи навчання забезпечують підтрімання мотівації учня до навчання та дій протягом всього навчального року.
  2. Дослідження дозволило також стверджувати, що запроваджувана в проекті педагогічна модель освіти для сталого розвитку містить такі елементи, які можуть реально змінити поведінку населення щодо використання ресурсів у довгостроковій перспективі.
  3. Порівняння результатів опитування учнів 8-го класу з результатами учнів 10 класу, які вивчали курс “Уроки для сталого розвитку” 2-3 роки тому свідчать, що за цей час учні значною мірою втрачають мотівацію до дій у напрямі сталого розвитку, зніжується їх рівень поінформованості, знікають деякі зміни у поведінці, помітні під час вівчення курсу. Можли більш стійкий ефект можна забезпечити, залучивши учнів до освіти для сталого розвитку на більш тривалий час.  Але для переконливого підтвердження цього припущення бажаним є проведення додаткового дослідження наступного року.
  4. Аналіз результатів опитування учнів, які не залучалісь до освіти для сталого розвитку показує, що такі учні не мотивовані до дій, не мають сталіх звичок і прагнення до їх розвитку. Це означає, що інші предмети загальноосвітньої школи не забезпечують подібних зрушень у свідомості і поведінці дитини. Навіть учні старшіх класів не розуміють важливості ресурсозбереження, скорочення кількості сміття тощо.
  5.  Результати опитування учнів шкіл, в яких поруч із викладанням предмета “Урокі для сталого розвитку” існує розгалужена системна позакласна робота із освіти для сталого розвитку  у вигляді виховних годин, акцій в громаді, спеціальних виховних заходів тощо, які передбачають діяльнисть учнів із ресурсозбереження та ін. свідчить, що за наявності такої роботи необхідність у викладанні спеціального предмета зніжується.
  6.   Результати дослідження також показують, що залучення дітей до освіти для сталого розвитку у різніх формах створює достатньо серйозній вплів на поинформованисть та мотивацію батьків учнів. З іншого боку, батьки учнів, яким не викладали курс, виявляють зацікавленість у ресурсозбереженні та ін. аспектах сталої поведінкию Це дозволяє пріпустити, що ефективною буде спеціально організована освіта для сталого розвитку для батьків. Проте, це питання може стати предметом окремого дослідження.  Очевидно також, що потрібно більш активне залучення батьків у процес освіти для сталого розвитку у процесі вивчення дітьми “Уроків для сталого розвитку”.
  7. Викладання предмета позитивно впливає на педагогічну компетентність вчителя, особливо, починаючи з 3 року такої практики. Вчителі з таким стажем не ліше змінюють свій загальний стиль викладання на більш демократичний і інноваційний, але стають і впевненими прибічниками сталого стилю життя.

 

Рекомендації

  1. Для досягнення довгостроких результатів потрібно запровадження в школах кількарічної програми із широким залученням вчителів і батьків до різних форм співпраці. Потрібно шукати нові форми і канали такої співпраці і комунікації між всіма учасниками освітнього процесу.  Необхідно внести зміні до навчальних посібників: більше орієнтувати їх для роботи з батьками. Наприклад, в текст помістити пам’ятки для батьків з переліком практичних дій, виготовити інформаційні буклети для членів територіальних громад тощо.
  2. Дуже важливим є системна оцінка як навчальних результатів, так і соціального і екологічного ефекту освітнього процесу. Оскільки лише така оцінка може дати реальну картину освітніх результатів.  

      Наступного навчального року важливим буде провести дослідження серед дітей, які залучені до системної протягом кількох років освіти для сталого розвитку  в областях –учасницях проекту “освіта для сталого розвитку в дії -2”.

 

 

© 2014 НПО «Вчителі за демократію та партнерство»
Всі права захищені, при копіюванні / цитуванні матеріалів сайту
гіперпосилання на tdp.org.уа обов'язкове