Українська
Наші партнери

Щоб люди брали участь у громадському житті, потрібно знайомити їх з інструментами впливу

 листопада 2017

Для того, щоб люди активніше долучалися до життя своєї громади і місцевого самоврядування, необхідно ширше ознайомлювати їх із доступними механізмами участі у цих процесах через освіту. На сьогодні більшість громадян не розуміють своєї ролі в управлінні територіальною громадою й не володіють практичними інструментами впливу.

17 листопада в Українському кризовому медіа-центрі у Києві під час публічної консультації «Політичний порядок денний щодо участі громадян у прийнятті рішень місцевим самоврядуванням» експерти від громадського сектору обговорили шляхи підвищення громадянської активності. Участь в обговоренні взяла Iрина Баранова, координаторка освітніх програм ГО «Вчителі за демократію та партнерство» й експертка освітньої платформи «Критичне мислення».

На тему також дискутували Антон Кушнір, полісі-аналітик ГО «Центр UA», Валентин Краснопьоров, координатор руху «Сильні громади», Антон Савіді, менеджер проектів Інституту з міжнародного співробітництва Німецької асоціації народних університетів, Ольга Коваленко, менеджер освітніх програм Українського незалежного центру політичних досліджень, Ігор Конопка, координатор Відкритого університету реформ.

Перший із запропонованих експертами кроків – впровадити комплексну систему громадянської освіти на рівні шкіл та вишів.

Iрина Баранова зауважила, що зараз більшість молодих людей – учні старших класів – не вірять у можливість реально щось змінити через участь у громадському житті. На її думку, підлітки продовжують наслідувати погляди попередніх поколінь через те, що освітня система не вчить їх формувати інші моделі поведінки, які ґрунтуються на співпраці, активізмі і волонтерстві. На її думку, важливою складовою цього має бути позакласна активність (дебатні клуби тощо), заохочення до участі у соціальних проектах, волонтерство. Для найкращого результату, варто співпрацювати із місцевим самоврядування. «У нас є чудові приклади співпраці між органами місцевого самоврядування і школами, і ця співпраця дає чудові результати з точки зору розвитку громадянських компетентностей», – зазначила вона. Серед прикладів – дебатний клуб Ростошинської гімназії (Полтавська область), роботу керівника якої за рішенням місцевої ради фінансує громада.

Друга пропозиція – створити програми ознайомчого стажування для учнів в органах місцевого самоврядування; третя – демократизувати учнівське і студентське самоврядування, перетворити його із формальності на реальний механізм участі в управлінні своїми закладами.

Четвертий крок – запровадити систему громадянської освіти для дорослих. У цій сфері основний виклик – як зацікавити дорослих таким навчанням, де це може відбуватися, за які кошти та хто викладатиме на курсах громадянської освіти. Реалізовувати це можуть і громадські організації у партнерстві із державою – як, наприклад, у Данії.

Ольга Коваленко нагадала, що зараз робоча група при Міносвіти розробляє Концепцію розвитку громадянської освіти в Україні. До цього процесу пропонують долучатися якнайширшому колу зацікавлених. За її словами, це буде комплексний документ, який охоплюватиме формальну і неформальну освіту. Складові, які пропонують у неї включити – участь громадян в управлінні, патріотичне виховання, права людини, критичне мислення і медіа грамотність.

© 2014 НПО «Вчителі за демократію та партнерство»
Всі права захищені, при копіюванні / цитуванні матеріалів сайту
гіперпосилання на tdp.org.уа обов'язкове